802.11 — це набір стандартів для зв’язку в безпроводовій локальній мережі (WLAN), розроблений комітетом зі стандартів зональних і обчислювальних мереж Інституту інженерів з електротехніки й електроніки (IEEE 802).

Стандарт 802.11b/g/n передбачає спільне використання обладнання та використання діапазону частот 2,4 ГГц. Стандарт 802.11b підтримує смугу пропускання до 11 Мбіт/с, стандарт 802.11n — до 150 Мбіт/с. Іноді мікрохвильові печі, радіотелефони та пристрої Bluetooth можуть завдавати перешкод пристроям стандарту 802.11b/g/n.

Точка доступу або точка безпроводового доступу (AP або WAP) — це пристрій, що з’єднує пристрої безпроводового зв’язку в локальних безпроводових мережах (WLAN) і діє як головний передавач і приймач радіосигналів мережі.

Пристрій автоматичного подавання оригіналу (ADF) або автоподавач оригіналів — це блок сканування, який автоматично подає оригінальний аркуш паперу, щоб апарат мав можливість виконати сканування певної кількості аркушів одночасно.

AppleTalk — це запатентований набір протоколів, розроблених корпорацією Apple для побудови комп’ютерних мереж. Він використовувався в оригінальній моделі Macintosh (1984), проте зараз корпорація Apple надає перевагу стеку протоколів TCP/IP.

Термін застосовується в комп’ютерній графіці для позначення кількості бітів, які використовуються для відображення кольору одного пікселя в растровому зображенні. Більша глибина кольору забезпечує ширший діапазон окремих кольорів. Зі збільшенням кількості бітів кількість можливих кольорів стає надзвичайно великою для мапи кольорів. 1-бітовий колір зазвичай називається монохромним або чорно-білим.

Формат растрової графіки, що використовується у графічній підсистемі платформи Microsoft Windows (GDI) як формат простих графічних файлів.

Протокол початкового завантаження. Мережний протокол, що використовується мережним клієнтом для автоматичного отримання ІР-адреси. Зазвичай застосовується у процесах початкового завантаження комп’ютерів або операційних систем, що на них виконуються. Сервери BOOTP призначають кожному клієнту IP-адресу з пулу адрес. BOOTP дозволяє комп’ютерам без локальної дискової пам’яті отримати ІР-адресу ще до завантаження операційної системи з повним набором функцій.

Пристрій із зарядовим зв’язком (CCD) — це обладнання, яке дозволяє виконувати операції сканування. Механізм фіксування CCD також використовується для утримання конструкції CCD, щоб запобігти її ушкодженню під час переміщення апарата.

Упорядкування за копіями — це процес друку багатьох копій як наборів. Якщо вибрано упорядкування за копіями, апарат перед друком додаткових копій спочатку друкує повний набір.

Панель керування — це плоска, зазвичай вертикальна панель, на якій відображаються інструменти керування або контролю. Здебільшого вони містяться на передній стороні апарата.

Друкарський термін, який застосовується для вимірювання використання тонера під час друку. Наприклад, покриття 5 % означає, що зображення або текст займають на аркуші формату A4 приблизно 5 %. Отже, якщо аркуш чи оригінальний документ містить складні зображення або багато тексту, покриття буде більшим, і водночас відповідним буде використання тонера.

Значення, розділені комами (CSV). CSV — це формат файлів, що використовується для обміну даними між несумісними програмами. Цей формат файлів, що використовується в Microsoft Excel, фактично став стандартом, що застосовується у комп’ютерній галузі, навіть у платформах, розроблених не корпорацією Майкрософт.

Пристрій автоматичного подавання двостороннього оригіналу (DADF) або дуплексний автоподавач оригіналів — це блок сканування, який автоматично подає й обертає аркуш оригіналу, щоб апарат виконав сканування з обох сторін аркуша.

Значення або параметр, який застосовується під час першого використанням принтера, перезапуску або ініціалізації.

Протокол динамічного конфігурування хосту (DHCP) — це мережний клієнт-серверний протокол. Сервер DHCP надає параметри конфігурації відповідно до запиту клієнтського хосту DHCP. Зазвичай це дані, потрібні для участі клієнтського хосту в ІР-мережі. Протокол DHCP також забезпечує механізм виділення ІР-адрес для клієнтських хостів.

Модуль пам’яті з дворядним розміщенням виводів (DIMM) — це плата з мікросхемами пам’яті. Модуль DIMM зберігає всі дані апарата, такі як дані друку або дані отриманих факсів.

DLNA (Digital Living Network Alliance) — це стандарт, який дає змогу пристроям, підключеним до домашньої мережі, спільно використовувати інформацію.

Сервер доменних імен (DNS) — це система, що зберігає в розподіленій базі даних інформацію, пов’язану з доменними іменами в мережах, таких як Інтернет.

Термін «матричний принтер» стосується певного типу комп’ютерних принтерів із друкувальною голівкою, яка рухається вперед і назад по сторінці та друкує, вдаряючи по просякнутій друкарською фарбою стрічці з тканини, яка розташована навпроти аркушу (загалом за тим самим принципом, що й друкарська машинка).

DPI (точок на дюйм) — це одиниця вимірювання роздільної здатності сканування та друку. Як правило, що більшою є кількість точок на дюйм, то краще можна розглянути деталі зображення й то більший розмір файлу.

Розпізнавання характерних дзвінків. Послуга характерних дзвінків надається оператором телефонного зв’язку та дозволяє використовувати одну телефонну лінію для відповіді на виклики, що здійснюються на кілька номерів.

Механізм, який автоматично обертає аркуш паперу, щоб виконати друк (або сканування) з обох сторін аркуша. Принтер із функцією двостороннього друку може виконувати друк з обох сторін аркуша за один цикл.

Норма видруку — це кількість сторінок, які можна видрукувати за місяць без шкоди для подальшої продуктивної принтера. Загалом принтери мають певне обмеження ресурсу, як-от друк певної кількості сторінок на рік. Ресурс означає середній обсяг видруків, як правило, у межах гарантійного періоду. Наприклад, якщо місячна норма видруку становить 48 000 сторінок (з розрахунку на 20 робочих днів), за день принтер має друкувати не більше 2 400 сторінок.

Режим виправлення помилок (ECM) — це додатковий режим пересилання, вбудований у факсимільні апарати та модеми класу 1. Він автоматично виявляє та виправляє помилки у процесі пересилання факсів, що іноді спричиняються перешкодами в телефонній лінії.

Емуляція — це техніка отримання одним апаратом тих самих результатів, що й у іншого.

Емулятор повторює функції однієї системи на іншій системі, отже обидві системи працюють однаково. Емуляція зосереджена на точному відтворенні зовнішньої поведінки, на відміну від імітації, яка передбачає абстрактну модель певної системи, зазвичай беручи до уваги її внутрішній стан.

Ethernet — це пакетна технологія побудови комп’ютерних локальних мереж. Вона визначає з’єднання та передачу сигналів на фізичному рівні, а також формати кадру та протоколи для рівня керування доступом до середовища передавання даних (MAC) і рівня каналу передавання даних у моделі OSI. Технологія Ethernet в основному описується стандартами IEEE 802.3. Із 90-х років і дотепер вона є найпоширенішою технологією для локальних мереж.

Набір протоколів, розроблений корпорацією Apple Computer для побудови комп’ютерних мереж. Він використовувався в оригінальній моделі Macintosh (1984), проте зараз корпорація Apple надає перевагу стеку протоколів TCP/IP.

Інтерфейс стороннього пристрою (FDI) — це плата, встановлена в апараті для забезпечення функціонування пристроїв інших виробників, наприклад тих, що використовують монети, або пристроїв читання карток. Такі пристрої дають змогу використовувати на апараті платні послуги друку.

Протокол передавання файлів (FTP) — це поширений протокол для обміну файлами в мережі, яка підтримує протокол TCP/IP (наприклад, Інтернет або інтранет).

Деталь лазерного принтера, яка плавить тонер на носії друку. Вона складається з нагріваючого ролика та притискного ролика. Після перенесення тонера на папір блок термофіксації застосовує нагрівання та тиск для фіксації тонера на папері, внаслідок чого папір виходить із лазерного принтера дещо теплим.

Зв’язок між комп’ютерними мережами або між комп’ютерною мережею та телефонною лінією. Шлюз широко застосовується, оскільки дає змогу отримувати доступ до іншого комп’ютера або мережі.

Відтінки сірого кольору, що відтворюють світлі та темні частини зображення після перетворення зображення з кольорового на чорно-біле; кольори передаються різноманітними відтінками сірого кольору.

Тип зображення, що імітує відтінки сірого кольору, змінюючи кількість точок. Інтенсивно забарвлені частини зображення складаються з великої кількості точок, а світліші частини — з меншої.

HDD, який зазвичай називають твердим диском, — це енергонезалежний пристрій для збереження даних, що зберігає дані із цифровим кодуванням на дисках із магнітною поверхнею, які швидко обертаються.

Інститут інженерів з електротехніки й електроніки (IEEE) — це міжнародна некомерційна професійна організація, яка займається вдосконаленням технологій, пов’язаних з електрикою.

Стандарт паралельного порту 1284 було розроблено в Інституті інженерів з електротехніки й електроніки (IEEE). Термін «1284-B» стосується певного типу роз’ємів на кінці паралельного кабелю, який під’єднується до периферійного пристрою (наприклад, принтера).

Приватна мережа, яка використовує протоколи Інтернету, можливість мережного підключення та інколи систему телекомунікацій загального користування для безпечного обміну корпоративною інформацією всередині організації або операціями між її співробітниками. Іноді цей термін стосується лише видимої частини мережі — внутрішнього веб-сайту.

IP-адреса — це унікальний номер, який використовується пристроями для ідентифікації та зв’язку між собою в мережі, яка підтримує стандарт протоколу IP.

IPM (зображень за хвилину) — це спосіб вимірювання швидкості роботи принтера. Значення IPM вказує кількість односторонніх аркушів паперу, які принтер може видрукувати за хвилину.

Протокол друку через Інтернет (IPP) визначає стандартний протокол для друку, а також керування завданнями друку, розміром носія, роздільною здатністю тощо. IPP може використовуватися локально або через Інтернет для сотень принтерів; крім того, цей протокол підтримує керування доступом, автентифікацію та шифрування, що робить його значно потужнішим і безпечнішим рішенням для друку, ніж попередні версії протоколів.

Абревіатура IPX/SPX означає міжмережний обмін пакетами або послідовний обмін пакетами. Це мережний протокол, який використовується в операційних системах Novell NetWare. Протоколи IPX і SPX забезпечують підключення до мережі подібно до протоколів TCP/IP, при цьому протокол IPX має спільні риси з IP, а SPX — із TCP. Протокол IPX/SPX було розроблено насамперед для локальних мереж, і в цьому застосуванні він дуже ефективний (зазвичай у локальних мережах його продуктивність вища, ніж у TCP/IP).

Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) — це міжнародний комітет, що встановлює стандарти. Він складається із представників національних комітетів зі стандартизації. Цей комітет розробляє світові промислові та торговельні стандарти.

Міжнародна спілка електрозв’язку (ITU) — це міжнародна організація, створена з метою стандартизації та регулювання міжнародних радіо- та телекомунікацій. Її головними завданнями є стандартизація, розподіл спектру радіочастот і упорядкування взаємодії між різними країнами для здійснення міжнародних телефонних дзвінків. Літера T в скороченні ITU-T означає телекомунікації.

Стандартизована випробувальна таблиця, опублікована ITU-T для факсимільного пересилання документів.

Об’єднана група експертів з обробки двійкових зображень (JBIG) — це стандарт стискання зображень без втрати чіткості та якості, який розроблено для стискання двійкових зображень (зокрема факсів), однак може використовуватись і для інших зображень.

Об’єднана група експертів із машинної обробки фотозображень (JPEG) — це найпоширеніший метод стискання із втратами даних для фотографічних зображень. Цей формат використовується для зберігання та пересилання фотографій в Інтернеті.

Спрощений протокол доступу до каталогів (LDAP) — це мережний протокол для запитів і модифікації служб керування каталогами, які працюють через TCP/IP.

Світлодіод — це напівпровідниковий пристрій, який вказує стан апарата.

Адреса керування доступом до середовища передавання даних (MAC) — це унікальний ідентифікатор, пов’язаний із мережним адаптером. MAC-адреса — це унікальний 48-бітний ідентифікатор, що зазвичай складається із 12 шістнадцяткових символів, згрупованих попарно (наприклад, 00-00-0c-34-11-4e). Ця адреса зазвичай жорстко закодована у платі мережного інтерфейсу (NIC) виробником і дає змогу маршрутизаторам визначити розташування апаратів у великих мережах.

Багатофункціональний периферійний пристрій (MFP) — це офісний апарат, який виконує функції принтера, копіювального пристрою, факсу, сканера тощо.

Модифікований алгоритм Хоффмана (MH) — це метод стискання, використовуваний для зменшення обсягу даних, які потрібно передати між факсимільними апаратами для пересилання зображення, рекомендований ITU-T T.4. MH — це схема нерівномірного кодування, яка використовує таблицю кодування й оптимізована для ефективного стискання пустих місць. Оскільки більшість факсів складаються з пустого простору, це мінімізує час передачі факсимільних повідомлень.

Модифікований модифікований код Ріда (MMR) — це метод стискання, рекомендований ITU-T T.6.

Пристрій, що модулює сигнал-носій для кодування цифрової інформації, а також демодулює цей сигнал для дешифрування переданих даних.

Модифікований код Ріда (MR) — це метод стискання, рекомендований ITU-T T.4. MR кодує перший відсканований рядок, використовуючи MH. Наступний рядок порівнюється з першим, визначається різниця між ними, і тоді ця різниця кодується та передається.

Мережна операційна система, розроблена корпорацією Novell, Inc. Спочатку в ній використовувалася схема кооперативної організації багатьох завдань для роботи різних служб на ПК, а мережні протоколи працювали на основі первинного стеку протоколів Xerox XNS. Нині система NetWare підтримує стеки протоколів TCP/IP та IPX/SPX.

Органічний фотопровідник (OPC) — це механізм, що створює віртуальне зображення для друку, використовуючи лазерний промінь із лазерного принтера; зазвичай він має зелений або сірий колір і циліндричну форму.

Під час використання принтера поверхня барабана, розташованого у блоці формування зображення, поступово зношується та потребує заміни, коли вона стає потертою через взаємодію з магнітним валом картриджа, очисним механізмом і папером.

Перший зразок будь-чого, наприклад, документа, фотографії або тексту тощо, який копіюється, відтворюється або передається для створення інших примірників, але сам не скопійований або похідний.

OSI — це модель взаємодії відкритих систем, розроблена Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO) для засобів зв’язку. OSI пропонує стандартний модульний принцип створення мережі, що розподіляє потрібний набір комплексних функцій на керовані, автономні та функціональні рівні. Рівні з верхнього до нижнього: прикладний, представницький, сеансовий, транспортний, мережний, канальний і фізичний.

Приватна АТС (PABX) — це автоматична телефонна система комутації в межах певного підприємства.

Мова програмування принтера (PCL) — це мова опису сторінок (PDL), розроблена компанією HP як протокол для друку, яка стала галузевим стандартом. Спочатку мову PCL було розроблено для перших струменевих принтерів, а потім випущено у змінних рівнях для термографічних, матричних і лазерних принтерів.

Переносний формат документів (PDF) — це запатентований формат файлів, розроблений корпорацією Adobe Systems для відображення двовимірних документів у форматі, який не залежить від пристрою та роздільної здатності.

PostScript (PS) — це мова опису сторінок і мова програмування, яка застосовується в основному у сферах електронної та настільної публікації та запускається в інтерпретаторі для генерації зображення.

Програма, яка використовується для надсилання команд і передачі даних із комп’ютера на принтер.

Матеріали, такі як папір, конверти, етикетки та прозорі плівки, які можна використовувати для принтера, сканера, факсу або копіювального пристрою.

PPM (сторінок за хвилину) — це метод визначення швидкості роботи принтера, а саме — кількості сторінок, які він може видрукувати за хвилину.

Інтерфейс для драйвера пристрою, який дає змогу програмному забезпеченню взаємодіяти із драйвером пристрою, використовуючи стандартні вхідні та вихідні системні виклики, що спрощує виконання багатьох завдань.

Домовленість або стандарт, що активує чи контролює підключення, зв’язок і процес передачі даних між двома кінцевими точками обробки даних.

Див. PostScript.

Телефонна мережа загального користування (PSTN) — це всесвітня громадська телефонна мережа з комутацією ліній, яка розташовується у виробничих приміщеннях і зазвичай маршрутизується через комутатор.

Служба віддаленої автентифікації користувачів телефонних ліній (RADIUS) — це протокол для віддаленої автентифікації та реєстрації користувачів. RADIUS активує централізоване керування даними автентифікації, як-от іменами користувачів і паролями, використовуючи концепцію AAР (автентифікація, авторизація та реєстрація) для керування доступом до мережі.

Чіткість зображення, яка вимірюється кількістю точок на дюйм (DPI). Що більше точок на дюйм, то вища роздільна здатність.

Блок серверних повідомлень (SMB) — це мережний протокол, який зазвичай застосовується для надання спільного доступу до файлів, принтерів, послідовних портів і різноманітних засобів зв’язку між вузлами мережі. Крім цього, він забезпечує автентифікаційний механізм зв’язку у процесі обробки даних.

Простий протокол пересилання пошти (SMTP) — це стандарт для пересилання електронних листів в Інтернеті. SMTP є відносно простим текстовим протоколом, який передбачає зазначення одного або декількох одержувачів повідомлення та подальше передавання тексту повідомлення. Це клієнт-серверний протокол, у якому клієнт передає електронне повідомлення на сервер.

Ідентифікатор набору служб (SSID) — це назва безпроводової локальної мережі (WLAN). Всі безпроводові пристрої у WLAN використовують для зв’язку між собою однаковий ідентифікатор SSID. Ідентифікатори SSID враховують регістр і мають максимальну довжину 32 символи.

Маска підмережі використовується разом із мережною адресою для визначення того, яка її частина є мережною адресою, а яка — адресою хоста.

Протокол керування передаванням даних (TCP) і протокол Інтернету (IP) — це набір протоколів зв’язку, які впроваджують стек протоколів, на базі якого працює Інтернет і більшість комерційних мереж.

Звіт про пересилання (TCR) містить докладні відомості про кожне пересилання, такі як стан завдання, результат пересилання та кількість надісланих сторінок. Можна настроїти друк цього звіту після виконання кожного завдання або тільки в разі невдалого пересилання.

Формат файлів зображень із тегами (TIFF) — це формат растрових зображень зі змінною роздільною здатністю. У форматі TIFF описуються дані, які зазвичай надходять зі сканера. Зображення у форматі TIFF використовують теги — ключові слова, які визначають характеристики зображення, що міститься у файлі. Цей гнучкий і сумісний із різними платформами формат може використовуватися для файлів, створених за допомогою різних програм обробки зображень.

Ємність або контейнер у принтері, у якому міститься тонер. Тонер — це порошок, який використовується в лазерних принтерах і фотокопіювальних апаратах і формує текст або зображення на папері для друку. Тонер розплавляється завдяки нагріванню блока термофіксації, і це спричиняє його висихання у волокнах паперу.

Галузевий стандарт для сканерів і програмного забезпечення. Використовуючи сканер і програмне забезпечення, які підтримують стандарт TWAIN, сканування можна розпочати з вікна програми. Це інтерфейс прикладних програм захоплення зображення для операційних систем Microsoft Windows і Apple Macintosh.

Домовленість про універсальні імена (UNC) — це стандартний метод отримання доступу до ресурсів спільного користування в мережі в системі Windows NT та інших продуктах Microsoft. Формат шляху UNC: \\<ім’я сервера>\<ім’я ресурсу спільного користування>\<додатковий каталог>

Уніфікований вказівник інформаційних ресурсів (URL) — це глобальна адреса документів і ресурсів в Інтернеті. Перша частина адреси вказує, який протокол слід використовувати, а друга зазначає ІР-адресу або доменне ім’я вузла, на якому розміщено ресурс.

Універсальна послідовна шина (USB) — це стандарт, розроблений організацією USB Implementers Forum, Inc. для сполучення комп’ютерів і периферійних пристроїв. На відміну від паралельного порту, USB розроблено для одночасного підключення багатьох периферійних пристроїв до одного порту USB на комп’ютері.

Водяний знак — це зображення або візерунок, який можна розпізнати, направивши аркуш на світло: таким чином він виглядатиме на папері світлішим. Водяні знаки вперше запроваджено в Болонії (Італія) у 1282 році; вони використовувались виробниками паперу для позначення їхнього продукту, а також на поштових марках, грошових знаках та інших урядових документах для запобігання виготовленню підробок.

Протокол Wired Equivalent Privacy (WEP) — це протокол безпеки, описаний у стандарті IEEE 802.11, який забезпечує такий самий рівень безпеки, як і у проводовій локальній мережі. WEP забезпечує захист кодуванням даних, які передаються по радіоканалу, щоб вони були захищені настільки, ніби передаються від однієї кінцевої точки до іншої.

WIA — це архітектура формування зображення, яку спочатку було запроваджено в ОС Windows Me і Windows XP. Під час використання сканера з підтримкою стандарту WIA сканування можна запустити з цих операційних систем.

Захищений доступ Wi-Fi (WPA) — це клас систем для забезпечення захисту безпроводових (Wi-Fi) комп’ютерних мереж, який було створено для покращення захисних функцій і характеристик протоколу WEP.

WPA-PSK (Спільний ключ WPA) — це особливий режим WPA для окремих користувачів і малого бізнесу. Спільний ключ або пароль указується в точці безпроводового доступу (WAP) і на будь-яких безпроводових настільних або переносних пристроях. Для додаткового захисту WPA-PSK генерує унікальний ключ для кожного сеансу між безпроводовим клієнтом і пов’язаною з ним точкою доступу.

Захищене настроювання Wi-Fi (WPS) — це стандарт для встановлення безпроводової домашньої мережі. Якщо безпроводова точка доступу підтримує технологію WPS, підключення до безпроводової мережі можна легко настроїти без використання комп’ютера.

XPS (XML Paper Specification) — це специфікація, розроблена корпорацією Майкрософт для мови опису сторінок (PDL) і нового формату документів, який має переваги у використанні для портативних і електронних документів. Ця специфікація використовує за основу формат XML, новий маршрут друку й апаратно-незалежний векторний формат документів.